Перевод: со всех языков на все языки

со всех языков на все языки

(это) идёт как нельзя лучше

  • 1 идёт как нельзя лучше

    adv
    gener. (это) cela va le mieux du monde

    Dictionnaire russe-français universel > идёт как нельзя лучше

  • 2 как нельзя...

    КАК НЕЛЬЗЯ. coll
    [AdvP; Invar; modif; foll. by compar form of Adv; fixed WO]
    =====
    (used for maximum intensification of an adverb) exceedingly:
    - как нельзя[compar AdvP] as...as possible;
    - [in limited contexts] as nearly as possible;
    - couldn't be (have been) more...;
    - exceptionally.
         ♦ Все силы её [Наташи] с самого утра были устремлены на то, чтоб они все: она, мама, Соня - были одеты как нельзя лучше (Толстой 5).... All her [Natasha's] energies had been directed to insuring that they all-herself, Mamma, and Sonya-should be as well dressed as possible (5a).
         ♦ "Я вижу, как вы развиваетесь после Каутского! - визгливо и пожелтев, крикнул Филипп Филиппович. Тут он яростно нажал на кнопку в стене. - Сегодняшний случай показывает это как нельзя лучше!" (Булгаков 11). "I see how you are developing after Kautsky," Philip Philippovich screamed in a falsetto, his face turning yellow He furiously pressed the button in the wall. "Todays case demonstrates it perfectly" (11a).
         ♦ На другой день всё обделалось как нельзя лучше (Гоголь 3). The next day everything was arranged in the best possible way (3a).
         ♦ Жизнь Бунина в этих барских комнатах... как нельзя больше соответствовала моему представлению об аристократе, столбовом дворянине, российском академике, человеке безукоризненного вкуса (Катаев 3). Bunins life in these lordly apartments...corresponded as nearly as possible to my conception of an aristocrat, a nobleman, a Russian Academician, a man of irreproachable taste (3a).
         ♦...Все трое как нельзя более довольны были друг другом (Гончаров 1)... All three were extremely pleased with one another (1a)... AH three could not have been more pleased with one another (1b).

    Большой русско-английский фразеологический словарь > как нельзя...

  • 3 нельзя

    нельзя man darf nicht, man soll nicht; es ist verboten, es ist nicht erlaubt ( запрещено); man kann nicht, es ist unmöglich (невозможно); переводится тж. модальным оборотом с глаголом lassen* в отрицат. форме + Inf. без zu мне нельзя ich darf nicht, ich soll nicht; ich kann nicht (я не могу) как нельзя лучше aufs beste, aufs schönste никак нельзя es geht durchaus nicht нельзя ли? darf man ( kann man] vielleicht?, gestatten Sie?, erlauben Sie? как нельзя более кстати das kommt höch|st willkommen это нельзя объяснить das läßt sich nicht erklären с этим нельзя не согласиться dagegen läßt sich nichts einwenden нельзя терять ни минуты es ist kein Augenblick zu verlieren

    БНРС > нельзя

  • 4 нельзя

    предик. безл.
    1. (+ инф.; невозможно) it is impossible (+ to inf.); (о человеке тж.) one cannot, или can't (+ inf.); you can't (+ inf.) разг.; there is no (+ ger.); there is no way (of ger.); (с доп. при инф. тж.) cannot, can't (+ subject + pass. inf.)

    там нельзя дышать — it is impossible to breathe there; one / you can't breathe there

    их нельзя остановить — it is impossible to stop them; there is no stopping them; they cannot be stopped

    ему и т. д. нельзя (+ инф.) — it is impossible for him, etc. (+ to inf.); he, etc., cannot (+ inf.)

    нельзя сказать, что — it cannot be said, one cannot say

    нельзя не (+ инф.) — one cannot help (+ ger.)

    ему и т. д. нельзя не (+ инф.), нельзя было не (+ инф.) — he, etc., cannot but (+ inf.), could not but (+ inf.)

    нельзя ли сделать это, помочь ему и т. п.? — is it possible to do that, to help him, etc.?

    разве нельзя сделать это и т. п.? — is it impossible to do that, etc.?

    никогда нельзя знать, где он может быть, где его найдёшь разг.you never know where to find him

    2. (не допускается, воспрещается) it is not allowed (+ ger.), is prohibited (+ ger.); ( то жекак обращение ко 2-му лицу) you may not (+ inf.); (+ инф.; как требование на данный случай) you must not (+ inf.); (+ инф.; не следует, нехорошо) one should not (+ inf.), one ought not (+ to inf.); ( то жекак обращение ко 2-му лицу) you should not (+ inf.), you ought not (+ to inf.); (с доп. при инф.; с тем же оттенком тж.) should not (+ subject + pass. inf.), ought not (+ subject + to pass. inf.)

    прекратите курение, здесь нельзя! — stop smoking, it is not allowed, или is prohibited, here!

    здесь курить нельзя — smoking is not allowed, или is prohibited, here; you may not smoke here; ( не курите здесь сейчас) you must not smoke here

    нельзя ложиться (спать) так поздно — one / you should not go, или ought not to go, to bed so late

    такие вещи нельзя делать ( о поведении) — one / you mustn't do that sort of thing

    он человек, которому нельзя доверять, на которого нельзя положиться и т. п. — he is not a man* to be trusted, to be relied upon / on, etc.

    его, их и т. д. нельзя порицать (за вн.), укорять (в пр.) — he is, they are, etc., not to blame (for)

    никогда нельзя (+ инф.; соотв. указанным выше оттенкам значения) — you may never (+ inf.); never (+ inf.); one / you should never (+ inf.), или ought never (+ to inf.)

    ему и т. д. нельзя (+ инф.; соотв. указанным выше оттенкам значения) — he, etc., may / must not (+ inf.); he, etc., should not (+ inf.), или ought not (+ to inf.)

    никому нельзя (+ инф.) — nobody may / must (+ inf.) и т. д. (ср. выше)

    ему, им и т. д. нельзя плавать, бегать и т. п. (запрещено, так как вредно) — he is, they are, etc., forbidden swimming, running, etc.; swimming, running, etc., is forbidden him, them, etc.

    ему и т. д. нельзя курить — he is forbidden tobacco

    ему, им и т. д. нельзя вина, мяса и т. п. разг. — he is, they are, etc., forbidden wine, meat, etc.; wine, meat, etc., is forbidden him, them, etc.

    ничего нельзя разг. — nothing is allowed; everything is prohibited / forbidden

    как нельзя лучше — in the best way possible, splendidly

    Русско-английский словарь Смирнитского > нельзя

  • 5 нельзя

    предик.;
    безл.
    1) (делать что-л.) (невозможно) (it is) impossible, one cannot, one must not нельзя не признать нельзя не
    2) (не допускается, воспрещается) it is not allowed, it is prohibited здесь нельзя куритьsmoking is not allowed here
    3) (не следует) one ought not, one should not нельзя так поздно ложиться спать ≈ you ought not to go to bed so late нельзя! ≈ no! ∙ как нельзя лучше как нельзя больше как нельзя хуже как нельзя кстати
    в знач. сказ. (обыкн. + инф.)
    1. (невозможно) it is impossible (+ to inf) ;
    ~терять ни минуты there`s not a minute to lose;
    иначе ~ it`s the only way;
    ~ было предполагать... no one could have supposed...;

    2. (запрещено) it is not allowed;
    здесь ~ курить smoking is not allowed here;
    ему ~ курить he is not allowed to smoke;
    ~ трогать! don`t touch!;
    ~ входить! you can`t come in!;
    ~ не согласиться, признаться и т. п. it must be agreed, admitted etc. ;
    ~ сказать, что мне это нравится I can`t say I like it;
    ~ сказать, что он умён nobody could call him clever;
    ~ ли потише? couldn`t you be a little quieter?;
    как ~ лучше in the best possible way, splendidly.

    Большой англо-русский и русско-английский словарь > нельзя

  • 6 лучше

    1. сравн. ст. от хорошо
    ••
    2. сравн. ст. от хороший
    migliore, più bello, più buono

    сегодня погода лучше, чем вчера — oggi il tempo è più bello di ieri

    3. предик. 4. вводн. сл.
    piuttosto, meglio
    * * *
    1) сравн. ст. к хороший; migliore; meglio разг.; più bello / buono / bravo

    прелестные девушки: одна лу́чше другой — deliziose ragazze: una meglio dell'altra

    французские вина, по-моему, лу́чше итальянских — secondo me i vini francesi sono più buoni di quegli italiani

    2) сравн. ст. к хорошо; meglio

    Всё готово? Так-то лу́чше — Tutto pronto? Cose va meglio

    постарайся сделать это как можно лу́чше — cerca di farlo il meglio possibile

    3) сказ. meglio

    ребёнку сегодня лу́чше — il bambino si sente meglio

    4) вводн. сл. и част. sarebbe meglio, è meglio

    а лу́чше сказать в знач. союза — per meglio dire, o meglio

    он умён, а лу́чше сказать осмотрителен — è intelligente, o meglio, è cauto

    лу́чше всего вводн. сл.ma sarebbe meglio

    как нельзя лу́чше — al meglio, nel migliore dei modi

    дела идут как нельзя лу́чше — le cose vanno per il meglio

    ••

    лу́чше поздно, чем никогда — meglio tardi che mai

    старый друг лу́чше новых двух — un vecchio amico ne vale due nuovi

    ум хорошо, а два лу́чше — ne sa più il papa e un contadino che il papa solo

    * * *
    adv
    1) gener. meglio, piuttosto, prima
    2) fin. migliore

    Universale dizionario russo-italiano > лучше

  • 7 лучше

    1) сравн. ст. к хороший; migliore; meglio разг.; più bello / buono / bravo
    прелестные девушки: одна лучше другой — deliziose ragazze: una meglio dell'altra
    французские вина, по-моему, лучше итальянских — secondo me i vini francesi sono più buoni di quegli italiani
    2) сравн. ст. к хорошо; meglio
    постарайся сделать это как можно лучше — cerca di farlo il meglio possibile
    3) сказ. meglio
    ребенку сегодня лучше — il bambino si sente meglio
    4) вводн. сл. и част. sarebbe meglio, è meglio
    а лучше сказать в знач. союза — per meglio dire, o meglio
    он умен, а лучше сказать осмотрителен — è intelligente, o meglio, è cauto
    лучше всего вводн. сл. — ma sarebbe meglio
    как нельзя лучше — al meglio, nel migliore dei modi
    ••
    старый друг лучше новых двух — un vecchio amico ne vale due nuovi
    ум хорошо, а два лучше — ne sa più il papa e un contadino che il papa solo

    Большой итальяно-русский словарь > лучше

  • 8 нельзя

    нареч. в знач. сказ. чаще с неопр.
    1. мумкин нест, номумкин аст; это поручение нельзя выполнить ин супоришро иҷро кардан мумкин нест
    2. манъ (мамнӯъ) аст, мумкин нест; здесь курить нельзя дар ин ҷо кашидан манъ аст; нельзя терять ни минуты ягон дақиқаро аз даст додан мумкин нест <> нельзя ли с неопр. мумкин не (нест) магар; нельзя ли им помочь? ба онҳо ёрӣ додан мумкин нест магар?; нельзя не… с неопр. мумкин нест, ки…; нельзя не верить этому мумкин нест, ки бовар накунем; как нельзя кстати айни вақташ, айни муддао; как нельзя лучше бисёр нағз (хуб); его приняли как нельзя лучше вайро бисёр нағз қабул карданд; нельзя сказать, чтобы… гуфтан мумкин нест ки…, наметавон гуфт ки…; дох-нуть нельзя прост. нафас рост карда на-мешавад, дами беғам зада намешавад

    Русско-таджикский словарь > нельзя

  • 9 как

    нрч.
    1) (для выражения, вопроса) як, (каким образом) яким чином, по-якому? [Як ти підеш, що такий дощ? (Харк.). Яким чином помирити вбийчий песимізм і заклик до розгнузданої веселости? (Крим.)]. Как бишь? - як бо, як пак, як бак? [Як бо його звати? Як пак він казав? (Сл. Ум.)]. Как быть - як його бути? що почати? Как велик? - який завбільшки? Как вы говорите? - як кажете? Как далеко (до Киева)? - чи далеко (до Київа)? Как дорого? - чи дорого? по чому? Как же (ритор. вопрос) - як, як його, як таки? Как ваше здоровье? - як ся маєте? як там (ваше) здоров'ячко? Как зовут? - як звати, як на ім'я, як по батькові, як прізвище, як звуть? [Як-же твого брата звуть? (Сл. Гр.)]. Как ваше имя? - як вас (реже вам) на ім'я? як вас звати? Как именно? - як саме? Как фамилия? - як прізвище? як прозиваєтесь? Как? как? (при переспрашив.) - що? що? Как много? - як багато? як забагато? Как можно? - як (-же) можна? як таки можна? де-ж можна? Как не (нельзя не)? - як таки не? як його не? Как поживаете? - як ся маєте? як ся можете? Как прикажете вас называть? - як вас маємо звати? Как пройти на такую-то улицу? - як його перейти до такої-то вулиці? Как скоро (это будет)? - як (чи) швидко (це буде)? Как же так? - як-же (воно) так? як пак так? як таки так? Как так? - як то? через що? як то так? Как таки так? - як таки так? Как это (при возражении) - як то? [Чому… я повинна геть в усьому вас слухать? - Як то чому? Та я-ж тебе зродила на світ (Крим.)];
    2) (для выражения восклицания, удивления, возражения, сомнения) як, як-же! [Ой, як болить моє серце, а сльози не ллються (Котл.). Як дам ляща тобі я в пику! (Котл.). Як крикну я: брешеш! (Стор.). Як-же зчепились вони, - така була буча (М. Вовч.)]. А как же! (утверд.) - атож, ато, аякже, (зап.) ая! Вот как! - ось як, он як! Как вот… - як ось, аж ось, агу, коли ось. [Тут тільки що перемолився (Еней)… як ось із неба дощ полився (Котл.). Агу, нашій Марусі трошки легше стало (Квітка)]. Как во, как на… (народно-поэтич.) - що. [Що на Чорному морі на камені біленькому, там стояла темниця кам'яная (Дума)]. Как во городе, во Казани - що в городі та в Казані. Как вдруг - коли це, аж, аж гульк, (диал.) ажень. [Коли це, серед уважного мого писання, раптом мене щось ударило десь у глибу душі (Крим.). Аж гульк, з Дніпра повиринали малії діти сміючись (Шевч.). Тільки що поблагословивсь їсти, аж та стріла так і встромилась у печеню (ЗОЮР)]. Как не! (положит. знач.) - коли не, як не! [Кабан коли не розбіжиться, коли не вдариться об дуб! (Казка)]. Вон как - аж-аж як. [Я вже їсти хочу, аж-аж як (Н.-Лев.)]. Да как не - як не, як-же не. Как же (печально, горько) - як- же, то-то. [Ой мій сину! то-то гірко, гірко умирати (Рудан.)]. Как же! А то как же! (иронически) - де-ж пак! [Пнеться, неначе справді велика цяця. Де-ж пак! нові штани справив (Номис)]. Как бы не… - коли-б не… [На мене він не нарікатиме, а от коли-б ви його не зневажили (Куліш)]. Как бы не так! - овва, та ба, авжеж, але-ж, але, але-але, еге, де-ж пак! [Не одна тихенько від матери по п'ятінкам пряла на свічечку, щоб Кость її узяв, а Кость і овва! (Квітка). Вже що не робить світло, намагаючись просунутися ближче до темного закутка - та ба! ніяк не може (Коцюб.). Ну, то бери Ганну! - Авжеж! оце взяв-би той кадівб, що бублика ззіси поки кругом обійдеш (Н.-Лев.). Годі вилежуватись, іди молотити. Але-ж! (Сл. Гр.). І мені даси меду як піддереш? - Але-але! (Сл. Гр.). Ходім, Рябко! - Еге, ходім! Не дуже квапся… (Г.-Арт.). Злякаються вони? Де-ж пак! (Шевч.)]. Как много - як багато, якого багато, якого. [Якого багато людей на ярмарку! Якого тут людей (М. Вовч.)]. Как бы ни (было)… а… - що-що… а; хоч-би як… а… [Що-що, а батьків чіпати не слід (Крим.). Хоч-би як дивились ми на такий методологічний спосіб… а повинні будемо признати (Єфр.)]. Как раз (мигом) - як раз, як стій. [Вважав я себе за аскета; жоргнула - попався, як стій (Крим.)]. Как хорош, прекрасен (при прил. сколь, насколько) - який, який- же. [Яка-ж гарна! Які дурні люди бувають]. Тут как тут - як тут. [Всім молодим - гарбуз як тут (Греб.)]. Как угодно! - про мене, як хочете! [Про мене, йди з ним на мир, коли вже таке діло скоїлось (Н.-Лев.)]. Уж как-нибудь будет - якось то (вже) буде, якось-такось буде. Уж как (бранит, хвалит) - так то вже (лає). [Так то вже мене лає (М. Вовч.)]. Уж как ни (старался) - хоч як-як, вже-ж як не… [Хоч як-як я силувався загрузнути в ученій праці, але літературне тяготіння не кидало мене (Крим.)]. Как бы это (желательн.) - як-би його. [Як- би його пообідати! (Ніков.)];
    3) (при сравнении, подобии, обознач. качества) як, яко, що, (гал.) гей, (как бы) як-би, (зап.) коби, (гал.) гей-би, (словно) мов, немов, (будто) ніби, наче, неначе. [Вода чиста як сльоза. Яко поет правдивий, а не підспівувач… (Куліш). В душі йому Галя, що та зірочка сяє (Свидн.)]. Как-будто (как бы) - як, як-би, наче, неначе, ніби, (словно) мов, немов, (будто) десь, знай, буцім. [Еней тоді як народився (Котл.). Пішов на свято не явно, а як-би потай (Єв.). А що се - галас наче? Ба ні, спів (Грінч.). Дивлюся я на його, то от неначе-б межи гуси сірі орел сизокрилий вивівсь (М. Вовч.). Море за пароходом не так шуміло, ніби вже збираючись на нічний спочинок (М. Левиц.). Це був немов батько школярам (Єфр.). Сьогодня, десь, неспокійно у городі (Коцюб.). Стара верба похилилась над ним, знай та ненька рідна над своїми діточками (Федьк.). Мати шуткуючи одпихала їх, буцім сердита (Крим.)]. Как будто бы - якби-то, як-ніби, начеб-то, неначеб-то, ніби-то, нібиб-то, мов-би, мовби-то, немов-би, немовби-то, буцім-то. [Мокриною цікавляться, немов-би знайомою дівкою з своєї слободи (Грінч.). Ноги були, мов-би підтяті (Крим.). То так губи і складе, як-ніби свистати (Рудан.)]. Как встрёпанный - як перемитий, як скупаний. Как горохом об стену - як горохом об стінку, як пугою по воді. Как есть - чисто, чистий, зовсім, цілком. [Хлопчик - чистий батько. Чисто вовк якийсь, а не людина]. Как есть все - чисто всі, геть усі. Как живой - як живий, як живісінький. Как кто (в качестве кого) - як хто, за кого. [Він присланий сюди за лікаря. Я вам буду за сина рідного (як рідний син). Порається всюди за видющу (Г. Барв.)]. Как например - як наприклад, як от. [Було багато племен слов'янських, як от: поляни, деревляни, дуліби, тиверці, сівер (Куліш)]. Как нарочно, как на зло - як на те, як навмисне. [І так ніколи, а тут як на те ще й друге діло приспіло]. Как нельзя лучше, хуже - як-найкраще, як-найгірше, що-найкраще, що-найгірше. Как очумелый - як навіжений, як сказившися, як зджумілий, як зджумлений (бігає, дивиться). Как сумасшедший - як (той) божевільний якийсь. Как… таки - як… так; що… що. [Тепер, пані, усі рівні перед законом: що великі пани, що останні капарі (Яворн.)]. Как то (при перечислении) - як, як от. [Вироблено особливі типи виданнів, як місячники, тижневики, щоденні газети (Єфр.). Не треба витолковувати, що вабило до Бранда чистих людей, як от Агнес (Єфр.)]. Как у Христа за пазухой - як у Бога за дверима. Как что (отдавать, делать, брать наравне с чем) - як що, за що. [Все то (мідяки) бідним мужикам за срібло спускає (Рудан.)]. Как что (подобный чему) - як що, рівний до чого, схожий на що, подібний до чого. [Рука біла, до паперу рівна (Васильч.)];
    4) (обстоят. обр. действия) як, (каким образом) яким чином, способом, поби[у]том. [Частенько пригадує та розказує, як у тому Чорноставі колись ми жили (М. Вовч.)]. Как бы то ни было - будь-що-будь, хоч що- б там було, будь-як-будь. Как видно - бачиться, (фамил.) бачця, знати, мабуть, (зап.) відай. Как водится - як заведено, звісно, як воно ведеться. [На беседі, вже звісно, попились (Глібов)]. Как должно - як слід, як треба, як годиться, належно, належито. Как есть - як є, все по-правді, наголо. [Нехай-же батько зна все чисто, наголо (Самійл.)]. Как-либо - а) см. Как-нибудь; б) хоч так, хоч так; якось. Как можно - як(о) мога. [Як мога швидше утікай (Котл.)]. Как-нибудь, кое-как - як-небудь, аби-як, аби-то, деяк, якось, сяк-так, будлі-як, леда-як. [Як-небудь достати його (Казка). Ти все робиш тільки аби-як (Сл. Гр.). Він усе робить аби-то (Сл. Гр.). Не плач, каже, лягай та спи: якось поїдемо (Казка). Коби то деяк на вольний світ (Франко)]. Как бы ни - хоч-би як, хоч-би який. [Минуле не вернеться, хоч-би яке гарне було воно та принадне (Єфр.)]. Как ни - хоч як, хоч і як. [Хоч іспанці й як хоробро відбивали кожен забіг, а що-день нова облога і ще гіршії бої (Крим.). Хоч як роби коло землі, а не забагатієш (Липовеч.)]. Как-никак - якось-не-якось, якби не було. [Якось-не- якось, велося пару місяців, поки я розкрутив трохи грошей (Франко)]. Как (ни) попало - а) см. Как-нибудь; б) (в беспорядке) жужмом, (о живых сущ.) безбач, в безладі. Как придётся - як вийде, як випаде, на галай-балай; см. Как-нибудь. Как раз - саме, саме враз, як раз, акурат, помірно. [Явдоха стала саме проти війї (Конис.)]. Буде акурат, як ти казав (Желех.)]. Как следует (как нужно) - як слід, як треба, доладу, до-діла, до пуття, улад, доладно, догодне, належно, належить, гаразд; (с честью) чесно, (шутл.) по-чеськи; (вежливо) ґрече, звичайно, догоже. [Що зробите, то все не до-ладу (М. Врвч.). Народу чесно поклонився (Грінч.). Не вміє… вслужити догодне (М. Вовч.)]. Как-то (неопред.) - якось, як-то, якось- то, яктось, як-ся. [Якось так чудно було бачити ноги в чоботях (Коцюб.). Якось-то не випадає вихваляти своїх (Л. Укр.)]. Как… так… - як… так… [Як діди і батьки наші робили, так і ми будемо (Номис)]. Так - как (причин.) - см. Так;
    5) (союз и нрч. (отн.) времени: когда) як, коли. [Чи ти прийдеш тоді до мене, як сонце згасне, звечоріє? (Лепкий)]. А как… - а як, як-же. [Як-же вмер паволоцький полковник, він вийшов (Куліш)]. Как вот - аже ось, аж, аж тут, аж от, коли, коли це. [Аж от перестріва на дорозі становий (Казка)]. Всякий раз как - що, що тільки, аби, аби лиш. [А що тільки в церкві дяк «іже» заспіває, бідна баба у кутку мало не вмліває (Рудан.). Що розженеться против Кожом'яки, то він його булавою (Казка)]. Между тем как… - тим часом як… Как-нибудь (когда-нибудь) - як- небудь, якось, коли, колись, часом. [Заходьте, як-небудь. Але таки й зайду якось до вас (Крим.). Ти, мабуть, часом погадаєш собі: «бувають-же й поміж старшими добрі люди» (Крим.)]. Однажды как-то - раз якось. [Раз якось хмара наступала (Гліб.)]. Как раз (во время) - саме, як-раз, притьмом, акурат, саме враз. [Сімнадцятий рік пішов саме з Пилипівки (Крим.). Притьмом у сій порі прийшов, - ні, каже, опізнився (Н.-Вол. п.)]. С тех пор как - з того часу як, відтоді як. Как-то (однажды) - якось, колись, якось-то, колись. [І ото було якось над вечір (Крим.). Колись приходжу, а він такий гнівний (Сл. Гр.)]. Как только - а як, скоро. [Скоро жених і гості з двора, панночка в плач (М. Вовч.)]. Уже час, как он у меня - вже година, що (як) він у мене;
    6) (условный союз - если) як, якби, коли, коли-б, коби. [Правду каже, як не бреше (Приказка). Коли-ж згинув чорнобровий, то й я погибаю (Шевч.)]. Как бы - якби, коли-б, коби; см. Кабы. [Лихі люди ходять тепер раз-у- раз по вулицях, коли-б ще до нас не залізли (Коцюб.). Пливе човен, води повен, коби (якби) не схитнувся (Пісня)]. Как скоро - скоро, скоро тільки, (зап.) скоро-но. [Дитина його загине, скоро тільки не покине він вогкого, отрутного для життя місця (Єфр.)].
    * * *
    1) нареч. як

    \как раз — са́ме, якра́з; ( сразу) зра́зу, відра́зу; ( мигом) уми́ть

    \как бы не... — як би не...; ( для выражения опасения) коли б не

    2) союз ( сравнительный) як; ( словно) на́че, нена́че, мов, немо́в; ( для выражения сравнения) нена́че, на́че, немо́в, мов; (для выражения сомнения, недоверия) ні́би; ( присоединительный) як; ( временной) як; ( когда) коли́

    \как то́лько — як ті́льки, ті́льки що, ті́льки-но; ті́льки, ско́ро; ( для выражения условности) якщо́ ті́льки; ( условный) як, коли́, якщо́; раз; (выделительный, ограничительный, причинный) як

    \как бы ни — хоч [би] як; (перед прил.) хоч би яки́й

    3) част. як; (в восклицательных предложениях о сказуемым, выраженным прилагательным) яки́й

    [а] \как же — [а] як же; ( при утвердительном ответе) ая́кже, авже́ж

    \как [бы] не так! — чом [би] не так!, як [би] не так!; (ой ли, ишь) овва́!, ов!; ( при возражении) еге́!, авже́ж!

    \как — мо́жно (при сравн. ст.) якна́й..., якомо́га, як мо́жна, що́най

    Русско-украинский словарь > как

  • 10 как

    Н
    1. kuidas; \как он это сделал? kuidas ta seda tegi? \как ваши дела? kuidas käsi käib? kuidas teil läheb? вот \как это надо делать nii tuleb teha, nii peab seda tegema, \как кому kuidas keegi, kuidas kellel(e)gi;
    2. в функции союзн. сл. nagu, (niipea) kui; я сделаю, \как ты мне сказал ma teen nii, nagu sa ütlesid;
    3. kui; \как здесь хорошо kui hea siin on, \как я рад olen ülimalt rõõmus, \как скоро? millal?
    4. kõnek. kuidagi; нельзя ли \как подешевле kas ei saa kuidagi odavamalt; ‚
    \как бы то ни было olgu, kuidas on, igal juhul;
    \как ни говори kõnek. räägi, mis sa räägid;
    \как можно больше võimalikult palju;
    \как нельзя лучше ülimalt hästi, nii et paremini ei saagi;
    \как раз (вчера) just (eile),
    \как раз kõnek. (täpselt) paras v parajad;
    \как сказать kõnek. kuidas (seda) ütelda v öelda; это ещё \как сказать see pole veel kindel, seda veel vaatame

    Русско-эстонский новый словарь > как

  • 11 нельзя

    man darf nicht, man soll nicht; es ist verboten, es ist nicht erlaubt ( запрещено); man kann nicht, es ist unmöglich ( невозможно); переводится тж. модальным оборотом с глаголом lassen (непр.) в отрицательной форме + Inf. без zu
    мне нельзя — ich darf nicht, ich soll nicht; ich kann nicht ( я не могу)
    как нельзя лучше — aufs beste, aufs schönste
    нельзя ли? — darf man ( kann man) vielleicht?, gestatten Sie?, erlauben Sie?
    нельзя терять ни минуты — es ist kein Augenblick zu verlieren

    БНРС > нельзя

  • 12 нельзя

    предик. с инф., кому-чему ei saa, ei või, ei tohi, (on) keelatud; ei ole võimalik, (on) võimatu v lubamatu; этому человеку \нельзя доверять seda inimest ei saa v ei või usaldada, здесь \нельзя курить siin ei tohi suitsetada, siin on suitsetamine keelatud, нам \нельзя терять ни минуты me ei tohi minutitki kaotada, это поручение \нельзя выполнить seda ülesannet pole võimalik täita v on võimatu täita, с этим \нельзя не согласиться sellega peab nõustuma v tuleb nõustuda, \нельзя не признать, что…; tuleb tunnistada, et, \нельзя ли им помочь? kas saaks neid kuidagi aidata? как \нельзя лучше võimalikult hästi, kõige paremini, как \нельзя кстати väga õigel ajal

    Русско-эстонский новый словарь > нельзя

  • 13 нельзя

    нельга; няможна
    * * *
    (не дозволено, не следует) няможна

    нельзя не согласиться, не признать — нельга не згадзіцца, не прызнаць

    нельзя ли сделать это, помочь ему — ці нельга зрабіць гэта, дапамагчы яму

    как нельзя лучше, хуже — як мага лепш (як найлепш), горш (як найгорш)

    нельзя сказать, чтобы… — нельга сказаць, каб…

    Русско-белорусский словарь > нельзя

  • 14 как

    επίρ., μόριο κ. σύνδ.
    I.
    επίρ.
    1. ερωτηματικό• πως, με ποιόν τρόπο•

    как вы нашли нас в овраге? πως μας βρήκατε στη χαράδρα;-это случилось? πως συνέβηκε αυτό;•

    как он работает? πως δουλεύει αυτός; || αδύνατο•

    как он не даст? πως αυτός δε θα δόσει;είναι αδύνατο αυτός να μη δόσει.

    2. (σημαίνει ποιότητα ενέργειας ή κατάστασης) πως•

    как поживаете? πως περνάτε; (ζήτε;)• как ваше здоровье? πως έχει η υγεία σας; πως είστε; || ποιος, ποια, ποιο•

    как ваше имя? ποιο είναι το όνομα σας; πως σας λένε.

    3. πόσο, τι, πάρα πολύ•

    как давно мы не встретились πόσο καιρό έχομε να συναντηθούμε•

    как он глуп! τι ανόητος!•

    ах! как я несчастлив! αχ! πόσο (τι) δυστυχής είμαι!•

    как я рад! πόσο χαίρομαι! τι χαρά που έχω! || πάρα πολύ•

    он страх как любопытен είναι εξαιρετικά (φοβερά) περίεργος•

    отец его ужас - ругался ο πατέρας του τον μάλωσε γερά.

    4. όταν, πότε.
    5. κάπως, κατά κάποιον τρόπο• οπωσδήποτε.
    II.
    μόριο
    1. (σημαίνει θαυμασμό, αγανάκτηση κ.τ.τ.) πως!
    2. (ερωτηματικό) τι; πως; τι είπες; -? спросил отец πώς; ρώτηοε ο πατέρας.
    III.
    (σύνδεσμος υποτακτικός).
    1. τροπικός• όπως. || τέτοιος, όποιος, ο ίδιος. || όσο. || παλ. επειδή.
    2. σύνδεσμος συγκριτικός• όπως, σαν, καθώς• ακριβώς•

    сидеть как на иголках κάθομαι σαν στα βελόνια ή στ αγκάθια•

    белый как снег άσπρος σαν το χιόνι•

    как прежде όπως πριν.

    || - будто, - бы, - будто бы, σαν να, σάμπως, φαίνεται σαν. || έτσι, έτσι ακριβώς.
    3. (σύνδεσμος χρονικός) όταν, μόλις, που. || тогда как ενώ•

    в то время как στο μεταξύ•

    как только ευθύς μόλις;•

    перед тем как λίγο πριν να•

    задолго до того -... πολύ πριν να... как вдруг όλως ξαφνικά;•

    всякий раз как, каждый раз как κάθε φορά που•

    с тех поркак αφότου, από τότε που

    4. (σύνδεσμος αιτιολογικός) επειδή, αφού, λόγω του ότι, καθόσον, καθότι, γιατί.
    5. (σύνδεσμος υποθετικός)• αν, εάν•

    а что, как женюсь на ней? και τι, αν εγώ παντρευτώ αυτήν; || εισαγωγικό δημοτικών τραγουδιών να, και, πως.

    || (με αρνητικό μόριο не) αν όχι, εκτός•

    с кого же тянуть (деньги) - не с вас? από ποιόν άλλον θα πάρω χρήματα, αν όχι από σας; || μόνο, παρά.

    || πως ότι•

    они не заметили как он вошёл αυτοί δεν αντιλήφτηκαν ότι αυτός μπήκε μέσα.

    εκφρ.
    как бы не – πως να μην•
    как бы ни... – όσο και να... как бы то ни было εν πάση περιπτί1-σει, όπως και να είναι, ό,τι και να συμβεί•
    как же – βέβαια, αναμφίβολα, ασφαλώς•
    как естьαπλ. εντελώς, το ίδιο όπως... как когда ή когда как εξαρτάται•
    смотря как – εξαρτάται πως..., κστά τις περιστάσεις, όπως έρθουν τα πράγματα•
    как кому ή кому как – κατά τον άνθρωπο•
    смотря кому – εξαρτάται κατά τον άνθρωπο•
    как можно – όσο το δυνατό•
    как бы не так! – πως όχι!•
    как нельзя – όσο δεν παίρνει•
    как нельзя лучше – όσο δεν παίρνει καλύτερα•
    как можно больше – όσο το δυνατό περισσότερο•
    как ни – αν και• --никак τέλος πάντων, τελικά, επιτέλους•
    как раз – α) ακριβώς, στο μπόντο, ίσια-ίσια. β) παλ. μεμιάς, μονομιάς, στη στιγμή, αμέσως•
    как скороπαλ. α) μόλις, ευθύς ως, παρ ευθύς, αμέσως, β) και μόνο αν, φτάνει μονάχα• -| так? πως έτσι;•
    как мне быть? – τι να κάνω; -..., так и... τόσο..., όσο... как жаль! (жалко!), τι κρίμα!•
    как например – όπως παραδείγματος, χάρη, όπως λόγου χάρη•
    как известно – όπως είναι γνωστό•
    как же так? – πως λοιπόν;•
    как знать? – πως να μάθω; ποιος ξέρει;•
    едва..., едва только..., только что... как – μόλις... και να, αυτή τη στι,γμή•
    так - – επειδή, γιατί• --нибудь με ένα οποιονδήποτε τρόπο, οπωσδήποτε•
    как попало – όπως τύχει, όπως λάχει, όπως-όπως.

    Большой русско-греческий словарь > как

  • 15 как

    1. нареч., частица и союз нареч.
    нисек, ҡайһылай, ҡалай

    я сделал, как вы сказали — һеҙ нисек әйттегеҙ, мин шулай эшләнем

    не знаю, как это делается — мин бының ҡалай эшләнгәнен белмәйем

    2. нареч., частица и союз нареч.
    ҡайһылай, бик, шул тиклем
    3. нареч., частица и союз частица
    нисек, бәй, һуң
    4. нареч., частица и союз частица; разг.
    -мы/-ме
    5. нареч., частица и союз союз
    кеүек, шикелле, һымаҡ, -дай/-дәй

    твёрдый, как камень — таш һымаҡ (таштай) ҡаты

    белый, как снег — ҡар һымаҡ (ҡарҙай) ап-аҡ

    6. нареч., частица и союз союз
    итеп, күреп, булыу яғынан
    7. нареч., частица и союз союз
    -ғанда/-гәндә, менән

    как вспомнишь, приятно становится — иҫкә төшөргәндә рәхәт булып китә

    как доедешь, вышли телеграмму — барып етеү менән телеграмма һуҡ

    как стемнеет, он вернётся — ҡараңғы төшөү менән ул ҡайтасаҡ

    как бы не — булып ҡуймаһа ғына ярар ине, булып ҡуймаһын

    как бы то ни было — нисек кенә булмаһын, һәр хәлдә

    как же — эйе шул, әлбиттә

    как когда; когда как — ҡасан нисек, төрлө ваҡытта төрлөсә

    как кому; кому как — кемгә нисек, кешеһенә ҡарап

    как нельзя лучше — үтә һәйбәт, шунан да яҡшыһы юҡ

    как попало — теләһә нисек, теләһә ҡалай

    как раз: — 1) нәҡ, тап

    2) в знач. сказ. тап-таман; эта обувь мне как раз — был аяҡ кейеме миңә тап-таман

    как только — -ғас та/-гәс тә, уҡ/үк

    как только он придёт, я вам сообщу — ул килгәс тә, мин һеҙгә хәбәр итермен

    Русско-башкирский словарь > как

  • 16 нельзя

    [nel'z'já] pred. nomin.
    1.
    non si può, non è permesso, è proibito
    2.

    нельзя сказать, чтобы в доме было уютно — la casa è tutt'altro che accogliente

    нельзя не + inf.si deve

    "Нельзя было не верить тому, что он говорил" (Л. Толстой) — "Si doveva credere a ciò che stava dicendo" (L. Tolstoj)

    Новый русско-итальянский словарь > нельзя

  • 17 как

    як
    * * *
    I нареч. як

    как будто — як быццам, нібыта, нібы

    как бы — як бы, (для выражения сравнения) як быццам, нібыта, нібы

    как бы не… — як бы не…

    как бы не так! (как не так!) — чаму не!, а як жа!, чаму не так

    как бы ни… — як бы ні…, (перед прил.) які б ні…, якая б ні…, якое б ні…, якія б ні…

    как же — як жа, (в ответ на вопрос) а як жа

    как можно больше — як мага больш, як найбольш

    как нельзя лучше — як мага лепш, як найлепш

    как раз — якраз, (сразу) адразу, (мигом) як бачыш

    как скоро уст. — як толькі, (для выражения условности) калі толькі

    II союз
    1) сравнит. ст. як
    (при словах, служащих сравнением — ещё) нібы, быццам
    (нежелиещё) як, чым

    белый, как снег — белы, як (нібы, быццам) снег

    жгло, как огнём — паліла, як (нібы, быццам) агнём

    широкий, как море — шырокі, як (нібы, быццам) мора

    поёт, как соловей — спявае, як (нібы, быццам) салавей

    случилось это не позже, как (чем) позавчера — гэта здарылася не пазней, як (чым) пазаўчора

    (в предложениях с оттенком непосредственного следования одного действия за другим — ещё) калі

    как увидишь его, расскажи обо всём — як (калі) убачыш яго, раскажы аб усім

    прошёл год, как мы виделись — прайшоў год, як мы бачыліся

    3) (условный) як, калі

    к кому же мне обратиться, как не к вам — да каго ж мне звярнуцца, як (калі) не да вас

    4) (при вводн. сл. и выражениях) як

    как видно, ты собрался в путь — як відаць, ты сабраўся ў дарогу

    как бы, как будто — як бы, як быццам

    как бы не… — як бы не…

    как…, так и — як… так і

    как только — як толькі, ледзь толькі

    как видите вводн. сл.як бачыце

    как видно вводн. сл.як відаць

    как нарочно вводн. сл. — як на тое, як наўмысна, як назнарок

    III частица як

    Русско-белорусский словарь > как

  • 18 как

    I
    частица чӣ; как! Это он! чӣ! Ҳамон одам!; как? Разве все уже собрались? чӣ! Магар ҳама ҷамъ шуданд?
    II
    нареч.
    1. вопр. чӣ тавр, чӣ гуна, чӣ хел, ба кадом шакл; чй; как вы поживаете? аҳволатон чй тавр?; как ваши диела? корҳоятон чӣ тавр?; как вы сказали? шумо чи гуфтед?
    2. относ. чӣ хеле ки…, чи (ҳамон) тавре ки…; я написал, как вы сказали ман ҳамон тавре ки шумо гуфтед, навиштам
    3. определит. чӣ хел, чи тавр; как хорошо! чй хел нағз!; как жарко! чӣ хел гарм!
    4. времени вақте ки, ҳангоме ки…; как приеду, сообщу ҳамин ки омадам, хабар медиҳам <> как будто гуё, гуё ки; как бы [то] нй было дар ҳар ҳол; как бы чи хел карда; как бы он не узнал боз вай нафаҳмад; как вдруг якбора, яке, дафъатан, баного.ҳ, ногаҳон, нохост; как же! набошад чӣ!, албатта!; вы выполнили мою просьбу? - Как же! шумо илтимоси маро ба ҷо овардед? - Албатта!; как [бы] не так! умед накун!, беҳуда фикр накун!; как когда, когда как ҳар вақт ҳар хел, гоҳ ин тавр - гоҳ он тавр, як хел не; как кому, кому как ба як кас маъқул, ба дигаре не; как можно ҳар чӣ, ба қадри имкон; как можно больше ҳар чӣ бисьёртар; ему хотелось как можно скорёе добраться до дому ӯ мехост, ки ҳар чӣ тезтар ба хонааш расад; как ни в чём не бывало гӯё ки ҳеҷ ҳодисае нашуда буд; как и не бывало асараш ҳам намонд, буд ё набуд; как нельзя лучше бисьёр нағз; как попало чи тавре ки тӯғри (рост) ояд; как раз 1) (именно) маҳз, худи худаш; тебято как раз мне и надо маҳз худат ба ман даркор 2) в знач. сказ. айнан, худи худаш; лоиқ, муносиб; башмаки мне как раз кафш ба пои ман лоиқ аст; как сказать кӣ медонад; чӣ гӯям; как только ҳамин ки, … замон; как только доклад закончился, они ушли ҳамин ки маърӯза тамом шуд, онҳо баромада рафтанд; вот [оно] как! ҳамтуя!, аҷабо!
    союз
    1. сравн. …барин, чун, ҳамчун, мисли…, монанди…; степь широкая, как море дашти монанди баҳр васеъ; белый как снег барф барии сафед; бледный как полотно дока барин сафед; как нарочно қасдан кардагй барин
    2. присоед. ҳамчун, чун; я советую вам как друг ман ба шумо чун дӯст маслиҳат медиҳам
    3. врем. ҳамин ки…, дар баробари…; как приедешь, напишй ҳамин ки рафта расиди, хат навис
    4. уст. прост. агар; найдёшь дело, как захочешь агар хоҳи, кор меёби <> как скоро уст. книжн. 1) врем. ҳамин ки, …замон; как скоро он уедет… вай рафтан замон 2) усл. модом ки, агар; как скоро мы признали, что он прав, то… модом ки мо ӯро хак донистем, пас…

    Русско-таджикский словарь > как

  • 19 как

    konj. fra, adv. hvor, adv. hvordan, adv. hvorledes, konj. ligesom, konj. siden, adv. sikket, konj. som
    * * *
    adv
    1 hvordan, hvorledes
    как Вы поживаете? hvordan har De det? hvordan lever De? hvordan går det?
    как сказать по-русски? hvad hedder det på russisk? hvordan ell. hvad siger man på russisk?
    вот как! nå sådan! ja så!
    2 hvor;
    как долго? hvor længe?
    3 (udbrud) hvor, sikke, som, så; hvordan, hvorledes;
    как давно! hvor er det længe siden!
    как здесь хорошо! sikke ell. så rart her er! som her er rart!
    как я рад! hvor er jeg glad!
    4 (sammenligning) som; end;
    как говорят som man siger;
    как например som f eks
    больше некому, как тебе jeg ikke andre end dig ( f eks at sige det til)
    он такой же, как раньше han er den samme som før
    5 om visse tidsforhold f eks
    как вспомнишь, страшно становится når jeg kommer til at tænke på det, bliver jeg ilde til mode
    не успел...,как...nåede ikke..., før(end)...
    6 fremhæver det der pludselig sker
    она как кричит! pludselig gav hun et (vældigt) skrig fra sig!
    7 en række faste forb f eks
    а как же! ja, hvad ellers?
    как бы не я боюсь, как бы он не стал ругаться jeg er bange for at han begynder at skælde ud
    как бы не так det bliver der ikke noget af, den går ikke
    как бы то ни было hvad der end sker ell. måtte ske, under alle omstændigheder
    как быть? hvad nu?
    как вдруг (da der) pludselig ell. lige med et
    как ни прошу, не идёт ligemeget hvor mange gange jeg beder ham, så kommer han ikke
    как ни говори, она права du kan sige hvad du vil, men hun har nu ret
    пиши как можно чаще skriv så ofte som muligt, så tit du kan
    как нельзя лучше bedst muligt, så godt som overhovedet muligt
    как раз: 1) как раз в мой день рождения lige netop på min fødselsdag 2) костюм мне как раз habitten passer mig lige nøjagtigt
    как так? hvad skal det sige?
    как...,так и... såvel...som, både...og
    как только aldrig ell. lige så snart.

    Русско-датский словарь > как

  • 20 как


    1. нареч.
    1) (каким образом, в какой степени) how как он это сделал? ≈ how did he do it? как вам это нравится? ≈ how do you like it? как же так? ≈ how is that? как долго? ≈ how long? как дела? ≈ how are you getting on?, how are things? как поживаете? ≈ how are you?
    2) (при вопросе о названии, содержании и т. п.) what как ваше имя?, как вас зовут? ≈ what is your name? как называется эта книга? ≈ what is the title of that book? как вы думаете? ≈ what do you think? как вы сказали? ≈ what did you say?
    3) (при выражении возмущения, удивления) what как, он ушел? ≈ what, he has already gone?
    4) как ни, как... ни ≈ however;
    however hard/much (с глаголом) ;
    as (при кратком прилаг.) как это ни жестокоcruel as it is как ни поздно ≈ however late it is как ни старайтесь ≈ however hard you may try как он ни уменclever as he is
    5) (при глаголах сов. вида означает внезапность действия) suddenly, all of a sudden как он вскочит! ≈ all of a sudden he jumped up! она как закричит! ≈ she suddenly cried out! вот как! ≈ really!, you don't say so!как бы не так! ≈ not likely!, nothing of the kind! как бы то ни было ≈ however that may be, be that as it may как знать ≈ who knows как сказать ≈ it all depends;
    how shall I put it, how shall I say
    2. союз
    1) (сравнение) as, like он сделал, как вы сказали ≈ he did as you told him он работает как вол ≈ he works like a horse будьте как дома ≈ make yourself at home как нарочно ≈ as (ill) luck would have it
    2) разг. (когда, с тех пор) when, since когда пойдешь, зайди ко мнеcall in for me when you go прошло два года, как мы познакомились ≈ it's two years since we first met
    3) (означает временные отношения) после того как, с тех пор как ≈ since до того как ≈ till, until - в то время как
    4) (при глаголах восприятия не переводится) я видел, как он ушел ≈ I saw him leave
    5) (при отрицании) but, besides кто может это сделать, как не вы? ≈ who can do it but/besides you? что ему оставалось делать, как не сознаться? ≈ what could he do but confess? ∙ как..., так и ≈ both... and... как мальчики, так и девочки ≈ both the boys and the girls как например как раз как бы как вдруг как же! как так? как когда как раз то как бы в шутку

    1. нареч. how;
    ~ это случилось? how did it happen?;
    я забыл, ~ это делается I have forgotten how to do it;
    ~ давно это было? how long ago was it?;
    ~ я рад! how glad I am!;

    2. частица (для выражения удивления, негодования) what!;

    3. союз. (сравнительный) as;
    белый ~ снег white as snow;

    4. союз (в качестве) as;
    советую вам это ~ друг I advise you as a friend;

    5. союз (всякий раз, когда) when, every time;
    (с того времени, когда) since;

    6. союз (кроме, только) but, except;
    кому ~ не тебе who else but you;

    7. союз (присоединяет дополнительные придаточные предложения) не переводится ;
    он не заметил, ~ вы вошли he did not notice you come in;
    ~ будто
    1) (как если бы) as if, as though;
    ~ бы as if, as though;

    2) (кажется) it looks as if;
    ~ бы as if, as though;
    ~ бы то ни было at all events, at any rate;
    ~ вдруг when all of sudden;
    ~ же of course;
    ~ когда it depends;
    пиши ~ можно чаще write as often as possible;
    ~ нельзя лучше extremely well;
    ~ ни though, no matter how;
    ~ раз just, exactly;
    ~ то, что мне нужно just what I need;
    ~ вас я искал you are the very person I was looking for;
    эти туфли мне ~ these shoes are just right.

    Большой англо-русский и русско-английский словарь > как

См. также в других словарях:

  • КАК — 1. местоим. и союзн. То же, что каким образом (см. образ 1). К. вы поживаете? К. это случилось? Забыл, к. это делается. Вот к. надо делать. Видел, к. ты бежал. 2. местоим. и союзн. В какой степени, насколько. К. недавно это было? К. далеко нужно… …   Толковый словарь Ожегова

  • как — I. местоим. нареч. 1. Каким образом. Как я узнаю твой новый адрес? Как это случилось? Как вы поживаете? Вот как надо делать. / (в вопросит. предл.). в функц. сказ. Как (вас, тебя) зовут? Как (ваша, твоя) фамилия? 2. В какой степени, насколько.… …   Энциклопедический словарь

  • как — КАК. 1. нареч. вопросительное. Обозначает вопрос об обстоятельствах, образе, способе действия, в знач.: каким образом? Как вы сюда попали? Как пройти на Мясницкую? Как вы нашли нас в толпе? || Обозначает вопрос о качестве действия или состояния,… …   Толковый словарь Ушакова

  • КАК — КАК. 1. нареч. вопросительное. Обозначает вопрос об обстоятельствах, образе, способе действия, в знач.: каким образом? Как вы сюда попали? Как пройти на Мясницкую? Как вы нашли нас в толпе? || Обозначает вопрос о качестве действия или состояния,… …   Толковый словарь Ушакова

  • как — КАК. 1. нареч. вопросительное. Обозначает вопрос об обстоятельствах, образе, способе действия, в знач.: каким образом? Как вы сюда попали? Как пройти на Мясницкую? Как вы нашли нас в толпе? || Обозначает вопрос о качестве действия или состояния,… …   Толковый словарь Ушакова

  • как — нареч., частица и союз. I. нареч. 1. вопросительное. Обозначает вопрос об обстоятельствах, образе, способе действия: каким образом? [Чацкий:] Ах! как игру судьбы постичь? Грибоедов, Горе от ума. Как эта замазка попала ему в карман? Чехов, Степь.… …   Малый академический словарь

  • Как солить, перчить, приправлять —         Когда продукт будь то мясо, рыба или овощи прошел все операции от разделки до тепловой обработки и когда блюдо уже почти готово, то, даже если все проделано правильно, оно еще не имеет законченного вкуса, ему еще чего то не хватает. Это… …   Большая энциклопедия кулинарного искусства

  • Судебный процесс над «Бхагавад-гитой как она есть» — …   Википедия

  • чем хуже — тем лучше! — Ср. Я верю лишь в то, что чем хуже, тем лучше... теперь это очень многие говорят, про себя, а иные так и вслух... Чем хуже, тем лучше... но ведь это только для других, для всех, а самому то мне пусть будет как можно лучше ... Достоевский. Дневник …   Большой толково-фразеологический словарь Михельсона

  • Глава 4. ШАГ НОМЕР ДВА. ЭТО ПРИМИТИВНОЕ И НЕРАЗГАДАННОЕ ЗАПЕКАНИЕ —         Итак, мы сделали маленький шажок в большой и многоликий мир поварского и кондитерского мастерства, шажок, который пока может вызвать кое у кого чувство разочарования ведь вложено уже немало труда, а узнали лишь крохотную частичку… …   Большая энциклопедия кулинарного искусства

  • Бог как иллюзия — The God Delusion …   Википедия

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»